Відкритий урок Я у світі 

22 березня 2018 р.

Тема уроку. Народні промисли України.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок з елементами інсценізації

Мета уроку: формувати:

-         компетентність «вміння вчитися»:

розвивати вміння організовувати та контролювати свою навчальну діяльність;

стимулювати прагнення здобувати знання;

-         предметну

ознайомити з ремеслами, якими володіли українці;

збагачувати новими знаннями про народні промисли України;

розширити уявлення про Україну як спільноту гідних працьовитих людей;

розвивати пізнавальні інтереси, пам'ять, творчі здібності;

виховувати почуття гордості за свій народ, любов до Батьківщини.

-         інформаційно-комунікативну:

збагачувати словниковий запас,

розвивати навички індивідуальної та групової роботи;

-         здоров’язбережувальну:

 дотримуватися режиму навчальної праці ;

-         соціальну:

виховувати повагу до українських традицій та бажання берегти і примножувати традиції українського народу.

Обладнання:

комп'ютерна  презентація, проектор, рушники, глиняний посуд, металеві предмети, малюнки

Хід уроку 

1.     Організаційний момент. Емоційний настрой на урок

-         Вітаю вас, любі хлопчики й дівчатка! Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми здійснимо подорож до одного чудового міста. Але про це ви дізнаєтеся трішки пізніше. 

(слайд 1)

2.      Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку 

-         Вправа «Доповни вірш»

(слайд 2)

-         Доповніть вірш, що я буду читати, словами, поданими у довідці.

На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила… (Україна).

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й… (талановиті).

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші … (складають).

Щоб жила й раділа кожная родина.

Щоб була щаслива наша … (Батьківщина).

-         Вправа «Асоціативний кущ»

-         З чим асоціюєте слово Батьківщина?

Учень:

Батьківщина – це будинок,

У якому ти живеш.

Це подвір’я і стежина,

По якій до школи йдеш.

Батьківщина – це родина,

Батько, мати, пробатьки.

Це осель святкові вікна,

Де живемо я і ти.

-         А де ви почуваєтеся вільно, захищено? Де ви почуваєтесь справжнім господарем? ( у себе вдома)

-         Рідна домівка – це символ тепла, затишку, захисту і допомоги. Нині багато з вас мешкають у просторих і світлих квартирах, але в давнину всі люди будували самі собі хату. Будиночки, хоч були і невеликими, але теплими, чепурними, завжди з вікнами, оберненими до сонця.

(слайд 3)

-         Хату утримували в чистоті й порядку. Намагалися зробити її якомога красивішою.

-         Які речі допомагають зробити вашу домівку затишною? (меблі, килими, посуд, картини)

3.     Робота над темою уроку

-         Краса супроводжує українця протягом усього життя.

    Здавна українці майстрували для своєї оселі зручні меблі та прикрашали їх різьбленням, стелили на ліжка, лави та підлогу ткані барвисті килими, дбали про красивий посуд, розмальовували піч та стіни різнокольоровим орнаментом. Гордістю кожної оселі були рушники, які висіли скрізь – на вікнах, на образах, на стінах.

    Уміння в малярстві, вишиванні, різьбленні по дереву, виготовленні посуду та дитячих іграшок, розмальовуванні писанок, прикрашанні оселі – все це належить до досвіду, що передався в Україні з покоління в покоління народними майстрами.

(слайд 4)

-         Вправа «Мозковий штурм»

(слайд 5)

-         Погляньте на ці зображення. Представників яких ремесел ви тут бачите? 

-         Вишивальниці й ткалі, гончарі та різьбярі, килимарі й бондарі, які жили і працювали в селах та містах, виготовляли різноманітні речі побуту.

    Наприкінці 19 ст. в українському селі займалися щонайменше 30-ма видами ремісних промислів. Недарма мистецтво нашого народу визначене одним із найбагатших у світі.

-         Які ще ремесла та промисли ви знаєте?

Учні:

1.     Стельмаство – деревообробний промисел, пов'язаний з виготовленням транспортних засобів – возів і саней, а також коліс.

2.     Мисливство – полювання на тварин.

3.     Пасічництво – створювали пасіки для добування меду.

4.     Ложкарство – виготовлення ложок.

5.     Гутництво – виробництво посуду зі скла.

6.     Лимарство – вичинка шкіри.

7.     Килимарство – виготовлення килимів.

8.     Рибальство.

-         А де можна було побачити і придбати такі потрібні у кожній оселі вироби народних умільців? Дізнаєтеся про це, якщо складете слово з поданих букв.

(слайд 6)

-         З давніх-давен на нашій землі збиралися ці великі торги – ярмарки. Народні умільці везли сюди і продавали тут свої вироби. Кожний купував те, що не міг виготовити власноруч.

-         Який ярмарок прославив великий український письменник Микола Васильович Гоголь? (Сорочинський)

-         Їдьмо до Сорочинців!

(звучить пісня «Сорочинський ярмарок»)

Учень:

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки із саду, й городу.

Тут речі майстрів нам усім в нагороду.

-         Одні їхали, щоб купити, інші – щоб продати, треті – щоб себе показати. Багато товару ми тут побачимо! Ходімо до міста Майстрів!

Учень:

Тут речі умільців, ні з чим незрівняні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив’яний посуд – кув шини, горнятка,

Сопілки – хлоп’яткам, намисто – дівчаткам.

Ознайомлення з гончарним ремеслом.

-         Ми наблизилися до першої ятки. (легка будівля для тимчасового користування). Тут ви зможете придбати вироби народних майстрів.

-         Кого ж ми тут бачимо?

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд ніби жар?

Ну, звичайно, ж це …(гончар)

-         Так, ми тут бачимо представників найдавнішого у світі ремесла – гончарів та їхні вироби.

(слайд 7)

Учень: 

    Гончарство – це обробка глини та виготовлення різноманітного кухонного посуду для приготування, зберігання й подачі на стіл певних страв (горшки, миски, макітри, глечики), а також цегли, кахлів, дитячих іграшок та іншої кераміки. 

    Гончарство – найдавніше у світі ремесло. Перша посудина, яку виготовили люди, була з глини. В Україні з давніх-давен живуть чудові гончарі.

    Глиняний посуд вибирали, стукаючи горщиком об горщик, і прислухалися до дзвону. Багаторічну службу господині обіцяв горщик, що дзвенів. Глиняний посуд має цілющі властивості, адже глина – природний очищувач.

    Посуд з глини поєднує красу і зручність, а залежно від призначення має різні форми для зручності використання.

Учні: (з малюнками)

1.     Це куманець. Він зберігав узвар, молоко. Святковий куманець має кільцеподібну форму.

2.     Це горщик. У глиняних горщиках готувати страви можна практично без використання жиру. Їжа, приготована в горщику, набуває незвичайного смаку.

3.     Це кухоль. Товстенний посуд з ручкою для вживання напоїв (молока, меду, пива). Ємність кухля здебільшого – півлітра або 1 літр.

4.     Це горнятко. У деяких областях України так називають чашку. В інших – горнятком називають маленький горщик.

5.     Це макітра. Вона довго зберігала теплими і смачними вареники та пиріжки. А ще в ній перетирали макогоном мак, товкли часник з салом, щоб був смачніший борщ.

6.     Це глечик. Якщо в ньому поставити звичайну воду на подвір’ї в літню спеку, то водо довго прохолодною.

7.     Це дзбан. Легко подібний посуд для води, молока, квасу.

-         До нашого часу дійшло багато потішок, пісень, ігор, у яких згадується давній український посуд.

-         Саджаючи маленьких діточок їсти, розповідали таку потішку, ознайомлюючи їх з назвами та призначенням посуду. Прочитайте її, замінивши малюнки словами.

(слайд 8)

-         А ще, я сподіваюся, ви знаєте пісеньку – закличку про дощик. Прочитаймо її, замінивши малюнки із зображенням посуду словами.

(слайд 9)

-         Час іти далі! Який дзвін лунає з цієї ятки!

Ознайомлення з ремеслом коваля.

-         Бах-дзень-дзень!

По залізу цілий день

Скачуть іскри золоті.

Руки весь день зайняті.

Куєм коси, і серпи,

Щоб було чим жать снопи.

Куємо ми цілий день,

Бах-дзень-дзень!

-         Хто тут працює? (коваль)

Учень:

    Коваль – це майстер, який займається обробкою металів способом гарячого кування. Ковальство – це справа для справжніх чоловіків. Коваль має бути дужим.

    Ковальство – одне з найдавніших ремесел, що залишилося в наші часи. Це справжнє мистецтво. Навіть одним із символів Донецької області є пальма Мерцалова. Її викували донецькі майстри. У Донецьку є цілий парк кованих фігур.

    Раніше ковалі виробляли багато підков для коней та різноманітні речі господарського призначення (сокири, молотки, ножі, лопати, сапи, цвяхи, замки, залізні ворота й огорожі, стремена тощо)

    І зараз дуже цінуються ковані забори, підсвічники, різноманітні вироби для коминів, вікон.

-         У народному фольклорі ми зустрічаємося із потішками, пов’язаними з ковальством. Матуся або дідусь постукували по ніжках малюнку і водночас промовляли віршик-потішку.

-         Про який інструмент коваля у ній ідеться? Цей інструмент водночас є і ковальським виробом.

(слайд 10)  

Вправа «Добери фразеологізм»

-         Ковальське ремесло сприяло появі багатьох фразеологізмів. Прочитайте їх на слайді.

(слайд 11)

-         Я називатиму вам значення, а ви скажете, про який фразеологізм ідеться.

1.     Як кажуть, коли щось дуже густе, наприклад, сметана?

2.     Якщо сказали чітко, категорично, переконливо?

3.     Що кажуть, коли зупиняючи когось, дуже просять, благають про щось?

4.     Якщо чого-небудь дуже багато?

5.     Що кажуть, коли хочуть когось попередити, що його за якісь вчинки очікує покарання?

6.     Якщо дуже вразили, приголомшили неприємною несподіванкою?

-         Молодці! Тож ходімо далі.

Ознайомлення із вишиванням.

-         Хто це хрестиком узори

Вишиває кольорові,

Красні кетяги калини

Та барвінок синій-синій? (вишивальниця)

Учень:

Оця вишиванка пасує дівчаткам.

А ці сорочки до лиця вам, хлоп’ятка!

Беріть, не минайте рушник цей, сестрички,

Утріться – й рум’янець не зійде із личка.

Фізкультхвилинка

(пісня про рушничок)

Учень:

    Вишивання існує з незапам’ятних часів. Це один із давніх і найбільш поширених видів народного мистецтва. Щоб оздобити своє житло, найбільше уваги приділяли вишиванню рушників, скатертин, наволочок, серветок. Вишивання одягу – давня традиція.

(слайд 12)

    В Україні поширені найрізноманітніші техніки вишивання, проте найпопулярніша – «хрестик».

-         У нашого народу існує легенда про те, як з’явилася сорочка-вишиванка.

Легенда про вишиванку

    …Колись на землі від страшної пошесті вимирали сімї та навіть цілі села. Ось одна жінка, втративши всю родину, крім одного найменшого синочка, молила Бога, щоб він зберіг хоч цю дитину. Тоді Бог відкрив їй таємницю: «Виший дитині та собі на сорочці хрести – знак для янголів, бо на кому нема хреста, той загине. Але нікому не розповідай про це, бо загинеш сама і твій син». Жінка зробила все, але не могла далі дивитися на те, помирали інші. Вона розповіла про обереги, але люди не повірили їй. Тоді вона зірвала сорочку із сина, і він помер на очах у всіх.

    З того часу люди вишивають сорочки-обереги. Вишивка, яку зазвичай робили на комірці сорочки, по низу та на манжетах рукавів, була оберегом і, як бачимо, наче обрамляла тіло людини, а отже, охороняла від дії всього злого.

    Українська вишита сорочка славиться у світі як неперевершений витвір мистецтва.

-         Про сорочку існує багато повір’їв. 

Якщо дощ намочив уперше одягнену сорочку – на багатство.

Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабкість.

Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитися.

-         Найбільше цінується в сорочці її чистота. Українську вишиванку завжди шиють тільки з білого полотна. Про це свідчать народні прислів’я та приказки. 

-         Прочитаймо їх, поєднавши частини.

( на дошці)

У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня.

К Великодню сорочка хоч і лихенька, аби біленька.

Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

Як неділя, то й сорочка біла.

-         Молодці! Ці речі, які ви сьогодні бачили на ярмарку, традиційно, оселившись у сільських хатах та міських квартирах, приносять святковість, затишок, красу й насолоду дорослим і дітям.

Усвідомлення інформації про прізвища, пов’язані з ремеслами та промислами.

-         Є цікавість, серед розмаїття українських прізвищ значна частина походить від назв професій чи ремесел. Бондар, Гончар, Чумак, Коваль, Коваленко, Гончаренко, Бондарчук, Ковальчук та різні варіації цих прізвищ.

-         Пригадаймо відомих людей, які мали такі прізвища.

-         Олесь Гончар – український письменник, перший лауреат премії імені Тараса Шевченка.

-         Михайло Стельмах – український письменник, фольклорист.

-         Олексій Бондар – український поет.

4.     Підбиття підсумків. Рефлексія

Вправа «Інтерв’ю»

-         Чи сподобався вам ярмарок?

-         Біля яток яких майстрів ми сьогодні з вами побували?

-         Про які народні ремесла і промисли сьогодні дізналися?

-         Ремесло якого майстра вас зацікавило?

-         Вироби яких умільців сподобалися найбільше?

-         Чи хотіли б ви ще завітати до нашого ярмарку?

Заключне слово вчителя

-         Замисліться ще раз над тим, скільки людської праці, поту й душі покладено в усі ці предмети. Замисліться над тим, наскільки працьовитим, талановитим та наполегливим був, є й залишається український народ. По всьому світові розійшлися вироби народних майстрів України. І наше завдання не забувати традиції нашого народу, відроджувати забуті промисли та ремесла нашої Батьківщини.

Потрібно завжди пам’ятати про те, хто ми на нашій землі, де наше коріння.

Хто – коштовності шукає,

Хто – збирає гроші.

Та є перли кожен знає,

Від багатств дорожчі.

Рідна хата, рідна мова,

Пісня солов’їна.

Ремесла душа чарівна

Від батька до сина.

Вишивка, різьба, гончарство,

Писанки таїна –

Роду нашого багатство,

Вічності перлина.

Відкритий урок з української мови 

26 лютого 2018 р. 

Тема уроку. Узагальнення за темою «Іменник». «До Іменника на гостину»

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок

Форма уроку: інтерактивний мультимедійний урок-гра

Загальнопізнавальна мета:

-         Закріплювати та узагальнювати знання про іменник, його граматичні категорії;

-         Закріплювати вміння розпізнавати іменники в тексті поміж інших частин мови;

-         Розвивати розумові операції, мовлення, творчі здібності, мислення, спостережливість за мовними явищами;

-         Виховувати любов до рідної країни та її мови.

Ключові компетентності:

-         Формувати вміння розпізнавати іменники поміж інших частин мови, його граматичні категорії;

-         Закріплювати вміння визначати рід та число іменників;

-         Розвивати комунікативні компетентності,  мислення, увагу, пам'ять ;

-         Розширити і поглибити компетентність про Україну;

-         Виховувати старанність у роботі, уміння співпрацювати в групах та парах

Предметні компетентності:

         Знання: знає на які питання відповідає іменник. 

         Розуміння: визначає рід та число іменників.

         Застосування: змінює іменники за відмінками.

         Аналіз: до яких іменників належить: назви істот, назви неістот, власна    чи загальна назва.

         Синтез: розпізнає іменники серед інших частин мови.

Обладнання: презентація, підручник, робочі зошити, роздавальний  матеріал, записи на дошці, відеозапис фрагмента мультфільму, картки для індивідуальної роботи, таблиця «Іменник», предметні малюнки, корона «Іменник»

Інтерактивні технології:  «Карусель», «Робота в групі», «Проектна технологія», «Мозковий штурм», «Мікрофон»

Хід уроку 

1.     Організаційний момент. Емоційний настрой на урок 

-         Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок.

В країну відому, в країну чудову,

Що так нас чекає й збагачує мову. 

-         Діти, розпочнемо наш урок із перегляду фрагмента мультфільму, який ви добре знаєте.

(перегляд фрагменту мультфільму «Вінні-Пух і всі, всі, всі», де Вінні виконує пісеньку «Кто ходит в гости по утрам»)

-         Куди поспішали Ведмедик із Поросятком?

2.     Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

-         Сьогодні ми також підемо у гості

(слайд 1) 

-         Урок проведемо у формі гри.

-         Ви любите гостювати? Перш ніж вирушити, пригадаймо правила поведінки у гостях.

(Не приходь в гості без запрошення;

Не приходь раніше зазначеного часу; 

Не запізнюйся;

Не приводь із собою друзів, яких не запрошували;

Перед тим як сісти за стіл, вимий руки;

Правильно веди себе за столом;

Не говори, що їжа несмачна)  

3.     Перевірка домашнього завдання

-         Ви підготували народні прислів’я і приказки про гостинність. Вам потрібно було знайти іменники, підкреслити їх і розібрати як частину мови.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

(учні по черзі зачитують дібрані прислів’я та приказки, називають іменники)

(слайд 2)

4.     Актуалізація опорних знань

Хвилинка каліграфії

(слайд 3)

-         Для хвилинки каліграфії я пропоную записати прислів’я «Веселий гість – дому радість».

-         Підкресліть у цьому реченні іменники.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

-         Пригадаймо все, що ми знаємо про іменник.

-         Яка частина мови називається іменником? Приклади.

(слайд 4)

-         Які іменники належать до істот, а які – до неістот? Приклади.

(слайд 5)

-         Які іменники називаються власними, а які – загальними назвами? Приклади.

(слайд 6)

-         Як визначити рід іменника? Приклади.

(слайд 7)

-         Як змінюється іменник за числами? Приклади.

(слайд 8)

5.     Робота над темою уроку

Гра «Знайди іменники»

(слайд 9)

-         Ми вже на місці. Ось будинок іменника. Наш господар полюбляє жарти та різні ігри. Вам необхідно знайти іменники поміж інших частин мови і назвати їх.

Словникова робота

(слайд 10)

-         Діти, що означає слово  «багатство»?

-         Багатство – це матеріальні та духовні цінності. Для одних людей багатство – це гроші, красиві будинки та автомобілі. Для інших – рідна земля, здоров’я, сім’я.

Творча робота

(слайд 11)

-         Напишіть у зошити п’ять слів, що називають предмети, які є багатством для вас.

Акровірш

(слайд 12)

-         Діти, прочитайте загадку-акровірш. Відгадавши її, ви дізнаєтеся, що є багатством для іменника. 

(читання хором, називання відгадки)

Гра «Моя Україна» (робота в парах)

(слайд 13)

-         У вас на партах – карта України. Попрацюйте у парах. Випишіть 5 іменників – назв міст України і 5 іменників – назв річок України.

-         Як необхідно писати ці іменники? Чому?

Інтерактивна вправа «Карусель»(робота в групах)

(слайд 14) 

-         Іменник пропонує вам покататися на каруселі. Кожна група отримує фломастери різних кольорів. На партах лежать аркуші паперу, де вам необхідно записати назви сіл (перший аркуш), клички тварин (другий аркуш), імена людей (третій аркуш). Працювати над кожним завданням будете 1 хвилину, а потім за сигналом вчителя виконуватимете наступне завдання.

-         Як необхідно писати ці іменники? Чому?

Фізкультхвилинка

(слайд 15)

-         В іменника сьогодні іменини. Привітаймо його!

Один учень надягає корону із написом «Іменник». Усі діти утворюють коло. Вони рухаються по колу, виконуючи пісню. Доспівавши куплет, учень, який знаходиться у центрі кола, передає свою корону іншому учневі. Гра триває.

Наш іменник – іменинник.

Йому спекли ми коровай.

Коровай, коровай,

Кого хочеш – вибирай!

Гра «добери малюнки» (робота в парах)

-         Іменник пропонує вам знову попрацювати в парах і створити аплікації. У вас на партах – аркуші паперу із питаннями хто? що?. Також у вас є конверти із наборами предметних малюнків та клей. Відберіть малюнки-зображення предметів, що відповідають на питання  що? і хто? та наклейте на аркуші із такими самими запитаннями. 

Гра «Визнач рід іменників»

(слайд 17)

-         Господар-іменник пригощає вас яблуками. Кожен вибирає собі яблуко самостійно. Ці плоди чарівні, адже на кожному з них є завдання. Необхідно позначити рід іменників.

Гра «Зіпсований телефон»

(слайд 18)

-         Пограємо в гру «Зіпсований телефон». Один учень називає іменник в однині, а другий повинен назвати цей іменник у множині.

6.     Підсумок уроку. Рефлексія 

(слайд 19)

-         Наші гостини завершуються. Наостанок хочу нагадати вам прислів’я «У гостях добре, а вдома краще». Повертаймося додому!

-         Наш урок-гра добіг завершення. Якщо він вам сподобався прикріпіть на дошку зелену букву «І»; якщо вам урок сподобався, але не все вам вдалося, - жовту; якщо вам було нецікаво – червону.

-         Урок завершено, закінчилася гра.

Спасибі, діти, величезне вам!

За те, що завзято і дружно трудились,

Що на уроці ви не лінились!

7.     Домашнє завдання

(слайд 20)

Виховний захід "День Святого Валентина" 

Відкритий урок з літературного читання 

30 листопада 2017 р.

Тема уроку. П’єса. Діалоги, монологи у п’єсі. Дії у п’єсі.  Олександр Олесь  «Бабусина пригода».

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок з елементами інсценізації

Мета уроку: формувати:

-         компетентність «вміння вчитися»:

розвивати вміння організовувати та контролювати свою навчальну діяльність;

стимулювати прагнення здобувати знання;

-         предметну (читацьку)

ознайомити з новим жанром – п’єсою,

розширити знання про автора;

формувати уявлення про побудову п’єси, особливості її читання;

розвивати вміння читати в особах з урахуванням характеру дійових осіб;

вчити передавати інтонацією характер героїв; почуття дійових осіб.

-         інформаційно-комунікативну:

збагачувати словниковий запас,

розвивати вміння висловлювати свою думку;

-         здоров’язбережувальну:

 дотримуватися режиму навчальної праці ;

-         соціальну:

сприяти розумінню того,  що в  природі все взаємопов'язане.

Обладнання:

комп'ютерна  презентація, підручник, маски героїв казки (ведмедя, лисиці, каченят, собаки), хустина, записи на дошці, літери для аудіювання

Хід уроку  

1.     Організаційний момент. Емоційний настрой на урок

           1, 2, 3,4,5 Прошу всіх рівненько стать.

           Пролунав уже дзвінок, починається урок.

           Усміхніться всім навколо:

           Небу, сонцю. Квітам, людям.

           І тоді обов'язково

           День для вас пройде казково.

           І тепло своїх долоньок

           Я всім друзям віддаю

           І урок новий, цікавий.

          Я із радістю почну.

          Зараз сядуть всі дівчатка,

          А за ними і хлоп'ятка.

2.     Актуалізація опорних знань. Засвоєння нового поняття.

- Пригадаємо, що таке казка.

Казка – один з основних жанрів фольклору, вигадана історія із  щасливим кінцем і обов'язковою перемогою добра над злом. 

(слайд 2)

- А  сьогодні ми познайомимось з новим видом казки. 

- Відкрийте підручники на с.83. Як називається цей розділ? – казкою-п'єсою.

Давайте розберемось, що таке казка- п'єса. Прочитайте  статтю і олівцем підкресліть ознаки казки-п'єси.

Прийом «Незакінчене речення»

А зараз пограємо в гру, щоб перевірити які ознаки ви знайшли.  Я починаю, а ви продовжуєте.

У  п'єсі-казці  передано зміст через ….(розмови дійових осіб)

Дійові особи говорять … (діалогами або монологами)

Діалог – це …

Монолог – це…

У тексті п'єс є (описи місць подій, слова ведучого)

П'єса-казка – це казка у… (вигляді п'єси)

Чи чули ви слово п’єса?  Де?  (З оголошень, відвідин театру)  

П' єса – це твір, який призначений для театральної вистави. (буває трагедія, комедія, драма)   А може бути і музичний твір

3.     Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

-         А   з  якою п'єсою-казкою ми сьогодні познайомимося. Розгадайте  кросворд і дізнайтеся автора цієї казки

(слайд 3)

1)    Не говорить, не співає. А коли хто йде, господаря сповіщає.    (Собака)

2)   Живе в лісі, хижий, дикий. Душить курей та індиків. (Лис)

3)    Люблять плавати, пірнати. Як у качки діток звати? (Каченя)

4)    Це голубонька рідненька. Добра, мила та старенька. (бабуся)

5)    Ще не впав на землю сніг, він ховається в барліг. (Ведмідь)

- Собака, лис, каченя, бабуся, ведмідь – це герої твору  «Бабусина пригода» відомого українського письменника Олександра Олеся.

4.     Підготовка до вивчення нового матеріалу. Розповідь про Олександра Олеся

(слайд 4)

-         Олександр Іванович Кандиба (таким є справжнє прізвище Олександра Олеся) почав писати для дітей, коли у нього з’явився син Олег, якого він називав Лелекою. П’єсу-казку «Бабусина пригода» він створив для сина, з яким дуже любив гратися. До речі, син Олександра Олеся, відомий поет Олег Ольжич, був не лише літератором, а й знаним археологом. З його творами ви будете знайомитися в старших класах.

5.     Опрацювання п’єси-казки «Бабусина пригода»

5.1.         Словникова робота

-         У п'єсі-казці « зустрінуться незнайомі вам слова.  Для того, щоб зрозуміти зміст казки, треба визначити, що вони означають. Прочитайте «ланцюжком»  слова 1 стовпчика та знайдіть до них  синоніми  з другого стовпчика.

(слайд 5)

5.2.         Вправляння в орфоепічній вимові

- Закріпимо навички правильної вимови окремих слів. Для цього пограймо в гру «Луна». Я буду читати слова, а ви луною за мною повторюйте.  

(на дошці)

вглЕдите               пильнІше         бджілОк           дасИ      

чорнЕнький          голоснІше         прАліс           звичАй

пильнЕнько         ненАвиджу        танОчки           втрАпите 

5.3.         Робота над інтонацією

-   В п’єсі важливо не лише прочитати слова дійової особи, але й передати за допомогою інтонації її характер, настрій, почуття.

Потренуймося читати   стовпчики з потрібною інтонацією.

(слайд 6)

5.4.         Знайомство із структурою тексту

- Давайте роздивимось будову п'єси-казки О.Олеся.

 - Чи відрізняється вона від будови вірша, оповідання? (так).  Зараз              подивимось чим.

 Учні читають перелік дійових осіб, звертаю увагу на слова, які винесені посередині кожної строфи.

- Діти, зверніть увагу на слова, які винесені посередині кожної строфи.

- Прочитайте їх.

- Що означають ці слова? (Це назва або ім’я дійової особи, яка має промовляти ці слова)

- Як ви думаєте, яка Бабуся? (добра, врівноважена, турботлива). З якою інтонацією ми будемо читати її слова?

- Каченята (маленькі, беззахисні, веселі) ). Як прочитаємо?

- Лис (хитрий, воровитий).  Який настрій допоможе передати характер?

- Ведмідь (сердитий, незграбний ).  Який тембр голосу виберемо?

- Песик (чесний, хоробрий) ). З якою інтонацією ми будемо читати

- Знайдіть слова в дужках. Це, діти, вказівка автора щодо інтонації, темпу мовлення чи дії героя. (читають та показують)

-    - Знайдіть дрібніші літери. Кому вони належать ці слова? (Автору. 

    За допомогою такого шрифту автор дає вказівки щодо руху героїв, описує місце подій)

5.5.         Первинне ознайомлення з текстом

- Слухайте п'єсу-казку, визначте, який настрій викликає вона у вас?

-Зараз ми будемо читати цю п'єсу-казку за особами біля дошки. Ви будете справжніми акторами, а я режисером і автором. Актори повинні читати слова, відображаючи характер, голос, дії свого героя.

      Читання за особами

Фізкультхвилинка

Уявіть , що ви маленькі каченята, пасетесь весело на лужку. Вам так радісно , що хочеться танцювати. Затанцюймо танок веселих каченят ( під музику діти танцюють «Танок веселих каченят»).

(слайд 7)

6.     Узагальнення і систематизація знань

6.1.         Аудіювання

- Зараз ми перевіримо як ви зрозуміли текст.

1.  Оберіть місце події

    А)  ліс    б) лук   в) гора

2. Від кого застерігала бабуся каченят?

    А) від Лиса        б) від Вовка       в) від Ведмедя

3.  Хто наблизився до Бабусі під час сну?

    А) Песик    б) Лис       в)  Ведмідь

4. Чим бабуся задобрила Ведмедя?

    А) цукерками     б) медом       в) печивом

 5. Яку допомогу запропонував  Ведмідь  Бабусі?

      А) пас каченят

      Б)  поміг нести торбинку

      В) зловив лиса

  6. Бабуся та Ведмідь потоваришували, бо…?

       А) запросили один до одного в гості

       Б) подарували один одному подарунки

       В) почали співати

(слайд 8, 9, 10)

6.2.         Діалог з героями-акторами. Інтерв’ю

Запитання до бабусі.

-         Чи шкода було віддавати Ведмедику мед?

-         Чому вирішили відпустити Лиса?

-         Ви будете товаришувати  з Ведмедиком далі?

Запитання до Лиса.

-         Чому ти напав на каченят?

-         Кого ти боїшся більше, Ведмедя чи бабусю?

-         Чи будеш знову нападати на каченят?

Запитання до Ведмедя.

-         Які смаколики тобі до душі?

-         Чому ти захистив каченят від Лиса?

-         Ти  приходитимеш  в гості до бабусі? 

6.3.         Робота над прислів’ями 

-         Як стали жити бабуся та ведмідь? Розкажіть про їх стосунки.

-         Який  повчальний зміст цієї казки?

-         Яке прислів’я найбільше підходить до п’єси – казки?

Без трудів не їстимеш пирогів ( - )

Не гостри зуби на чуже (+)

У єдності  сила  (+)( стосунки людини з природою повинні бути дружні)

(слайд 11)

7.     Підсумок уроку

7.1.         Бесіда

-         Про який жанр ви сьогодні дізналися?

-         Де він використовується?

-         Хто автор п’єси, яку ми сьогодні читали?

-         Чого вона нас навчає?

7.2.         Гра «Продовж речення»

Гарно працювали. Ніби й справді ми сьогодні в театрі побували. Давайте перевіримо,чи все запам’ятали .

Я почну , а ви продовжіть:

Тихо музика лунала

У театрі йде….(вистава)

Світло гасне і на ….(сцені)

Відбувається прем’єра

Грають ролі там…(актори)

Всім відомі й невідомі.

Ти тихенько там сиди

Не вставай і не….(ходи,сміти)

А закінчиться вистава

Можеш вигукнути…(Браво!)

7.3.         Рефлексія  

-         Тож і я вам сьогодні говорю «БРАВО!» І на нашій дошці сяють сонечка.

8.     Домашнє завдання

-         Прочитати в родині казку за особами с. 83-89

Відкритий урок з математики 

22 грудня 2017 р.

Тема уроку. Повторення вивченого матеріалу. Письмове додавання і віднімання трицифрових чисел. Види трикутників. Розв’язування задач. «Математична Січ»

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок

Форма уроку: урок з елементами інсценізації

Загальнопізнавальна мета:

-         Закріплювати вміння письмово додавати та віднімати трицифрові числа;

-         Закріплювати вміння розв’язувати задачі різних видів;

-         Розвивати розумові операції, мовлення, творчі здібності;

-         Виховувати бажання навчатися. 

Ключові компетентності:

-         Формувати вміння письмового віднімання і додавання трицифрових чисел;

-         Закріплювати вміння розв’язувати рівняння з невідомими;

-         Розвивати обчислювальні навички, логічне мислення;

-         Розширити і поглибити компетентність у доісторичному минулому нашого роду;

-         Виховувати старанність у роботі, уміння співпрацювати в парах.

Предметні компетентності:

         Знання: знає назви компонентів дій, знає алгоритм письмового віднімання та додавання трицифрових чисел. 

         Розуміння: виконує арифметичні дії над трицифровими числами; розпізнає трикутники за сторонами і кутами.

         Застосування: розв’язує задачі різних видів.

         Аналіз: розв’язує рівняння, що містять одну арифметичну дію на основі взаємозв’язку компонентів та результатів арифметичних дій.

         Синтез: складає план розв’язування задачі.

Обладнання: презентація, підручник, робочі зошити, наочний матеріал, записи на дошці

Хід уроку 

(слайд 1)

1.     Організаційний момент.

1.1.         Емоційний настрой на урок 

Продзвенів дзвінок!

          Починається урок.

          Учитель усміхається,

          Школярики стараються,

           Працюватимем старанно,

           Щоб побачити в кінці,

           Що у нашім третім класі

          Діти просто МОЛОДЦІ!

1.2.         Вправа «Очікування»

(звучить уривок з пісні «Гей там, на горі, Січ іде»)

(слайд 2) 

Яка пісня прозвучала? (козацька)

Хто такі козаки? (вільні люди, воїни, які боронили українські землі та український народ від татар, турків, поляків)

Хто міг стати козаком? (сильний, сміливий, винахідливий, мужній, відважний, розумний, кмітливий)

Де жило козацьке військо? (на Січі)

Як називали площу, на якій вони тренувалися? (майдан)

Яка зброя у козаків запорожців? (шабля, рушниця, гармати)

Яка основна зброя учнів? (знання)

2.     Мотивація навчальної діяльності учнів

         Сьогодні ми побуваємо у ролі козаків і вправлятимемося в математичних обчисленнях на Козацькій Січі. 

3.     Повідомлення теми і мети уроку

         Свою Січ ми назвемо «Математичною».

Місяця грудень, числа 20, року 2017 на Майдані нашої Математичної Січі відбудеться змагання за темою: «Повторення вивченого матеріалу. Письмове додавання і віднімання трицифрових чисел. Види трикутників. Розв’язування задач.»

(слайд 3)

         Отже, тема нам відома. А тепер з’ясуємо, які завдання ставить перед нами урок.

(слайд 4)

         Сьогодні ми повинні працювати так, щоб виграти змагання й отримати 12 балів. А дізнаємося ми це по кількості отриманих козаків за кожне правильно виконане завдання.

4.     Робота над темою уроку

         У Математичній Січі видано наказ, щоб усі взяли участь у змаганнях.

(слайд 5, указ)

         Січове військо ділилося на полки, сотні, курені.

(слайд 6, з малюнками козацького полку, сотні, куреня)

Майдан «Рахунковий» (слайд 6)

         Користуючись таблицею, знайдіть і дайте відповідь на запитання. Розпізнайте правильну відповідь з відповідною фігурою.

(на дошці трикутники з відповідями, вчитель дає учневі відповідний трикутник)

1.     На скільки більше козаків у полку, ніж у курені? (490)

2.     На скільки більше козаків у полку, ніж у сотні? (400)

3.     Скільки козаків в одному полку, 2 сотнях і 6 куренях? (760)

4.     На скільки менше козаків в одному полку, ніж у 6 сотнях? (100)

5.     На скільки більше козаків у сотні, ніж у курені? (90)

6.     Скільки козаків у сотні та полку разом? (600)

7.     Скільки козаків у сотні та курені разом? (110)

8.     Скільки козаків у 2 полках? (1000)

    Упоравшись із завданням майдану «Рахунковий», ми опинилися на майдані «Розпізнай!»

Майдан «Розпізнай» (слайд 7)

    У вас, у кожного є фігури з відповідями. Що це за фігура? Охарактеризуйте її за кутами і за сторонами.

    А тепер на нас чекає майдан «Навчальний»

Майдан «Навчальний» (слайд 8)

    Кожний учень отримує картку з 2ма прикладами на додавання і віднімання. Їх потрібно обчислити письмово:

142+239=                             681-136=

573+318=                             944-536=

426+455=                             837-629=

714+158=                             761-248=

619+147=                             925-607=

425+466=                             813-706=

237+237=                             926-419=

358+426=                             552-248=

    А тепер на нас чекає майдан «Козацькі ремесла»

Майдан «Козацькі ремесла» (слайд 9)

    Задача

За 6 годин січові шевці пошили 54 чоботи. Скільки годин потрібно їм працювати, щоб пошити 42 чоботи, якщо за 1 годину шитимуть на 2 чоботи менше?

    Аналіз  

    Будуємо алгоритм розв’язання задачі, тобто складаємо план розв’язання:

1)    Скільки чобіт шиють шевці за 1 год?

2)    Скільки чобіт шитимуть шевці 1 год?

3)    За скільки часу шевці пошиють 42 чоботи?

Записуємо задачу діями

1)    54:6=9(ч)-шиють шевці за 1 год

2)    9-2=7(ч)-шитимуть шевці за 1 год

3)    42:7=6(год)

4)     

 Майдан «Розважальний» (слайд 10)

Фізкультхвилинка 

         Учні виконують танцювальні рухи під козацьку пісню

Майдан «Задачний» (слайд 11)

         Козаки – славні веслярі. Вони долали на чайках (дерев’яних човнах) значні відстані. 

         Задача

За першу добу козаки пропливли 374 км, за другу добу – на 65 км менше, ніж за першу, а за третю – на 66 км більше, ніж за першу і другу разом. Яку відстань пропливли козаки за третю добу?

         Записуємо і складаємо коротку умову. Розв’язуємо задачу.

1)    374-65=309(км) – пропливли за другу добу

2)    374+309=683(км) – пропливли за першу і другу добу разом

3)    683+66=749(км)

Майдан «Кмітливих» (слайд 12)  

         Кожний учень отримує картки з тестами.

Тестові завдання

1.     Числа при додаванні називають:

А) зменшуване, від’ємник, сума

Б) доданок, від’ємник, сума

В) доданок, доданок, сума

2.     Числа при відніманні називають:

А) зменшуване, від’ємник, різниця

Б) різниця, від’ємник, доданок

В) зменшуване, різниця, дільник

3.     У якому рядку записано приклад зі зменшуваним 309?

А) 309+180

Б) 309-207

В) 309:3

4.     У якому рядку записано приклад із від’ємником 180?

А) 760+180

Б) 850-180

В) 10х180

5. Яке число є розв’язком рівняння 243+х=720?

А) 477

Б) 478

В) 479

6.Яке число є розв’язком рівняння 654 – х=290?

А) 364

Б) 346

В) 366

(слайд 13, відповіді до тесту)

5.     Підсумок уроку

         Наше змагання добігло кінця. Ми повернулися з майдану до класу.

-         Яке головне завдання ми ставили перед собою на уроці?

-         Чи вдалося це нам?

-         Підрахуйте, будь ласка, своїх козаків. 

-         А на останок попрацюємо з математичним ребусом.

5.1.         Математичний ребус (слайд 14)

Розв’яжіть та запишіть відповіді у порядку зростання. Складіть слово

Ви всі молодці і мені було дуже приємно з вами подорожувати майданами знань. І незабаром ми вирушимо у нову мандрівку!